photo: Misha Lytvynyuk Photography

Aнна Домбровська продовжує відчувати себе на 18. За фахом лінгвіст і маркетолог, за покликанням – мандрівниця і творча людина, в житті – громадська діячка, талановита організаторка, професіоналка з маркетингу, піару, знавець української громади в Канаді і США, засновниця і лідер ЄвроМайдану Оттави. У вільний від роботи час – ведуча канадсько-українських теле і радіопрограм та змістовних і життєстверджуючих проектів, таких як Велопробіг «Чумацький Шлях до Північної Америки».

Не зважаючи на те, що побувала в багатьох країнах світу та спробувала багато різних видів туристичного спорту, найбілшою пригодою свого життя вважає велопохід по Каратам через Говерлу та перші вело-перегони крос-кантрі в Києві.

Анні важливо, щоби після завершення велопробігу «Чумацький Шлях до Північної Америки» у українців та у світу з’явився ще один привід пишатися Україною, особливо, якщо основою цього є мандри і велосипед. Для досягнення цієї мети Анна працюватиме над зв’язками з громадськістю, зі ЗМІ та буде «Штабом» вело-команди в Північній Америці.

Такі масштабні події, як велопробіг довжиною в 10000 км під українським прапором не можуть пройти безслідно. Анна сподівається, що велопробіг принесе багато нових і цікавих знайомств, та відкриттів. Через те, що Анна вже давно мріяла здійснити подібну мандрівку, тому, її участі у велопробігу ніхто не здивується.

Що би не сталося, найголовнішим для успіху подорожі є команда. Коли є на кого покластися, не страшні будь-які погодні умови.

Щастя – це свобода, це творити разом з однодумцями, це бачити, що твої зусилля змінили світ на краще.

Валерій Горбатов

Приватний підприємець, співзасновник інтернет- магазину , власник компанії Woodrover

Найбільша пригода- це в 38 кинути палити, сісти на велосипед, створити дерев’яний велосипед і за пів- року попасти на сторінки журналу Forbes Ukraine.

Перш за все для мене це виклик моїм фізичним та розумовим здібностям, також планую зустріти нових друзів, побачити та відкрити для себе США та Канаду.

Дуже хочу донести меседж, що Україна- це не тільки корумпована, виснажена війною країна, а країна, де працюють і розвиваються прекрасні талановиті люди, створюються інноваційні продукти. Також очікую злагодженої роботи команди, яку ми створювали протягом 6 місяців.

Я вже виконую функції комерційного директора та співорганізатора у команді, деякі питання вирішую самостійно, але багато виношу на розсуд команди. Також планую подолати за 30 днів дистанцію велосипедом близько 3000 км.

Перш за все це челендж для кожного члена команди, від наших дій та вчинків залежатиме загальний результат пробігу та згадування про марафон, як частину новітньої історії України. Я думаю, що для мене велопробіг відкриє нові перспективи розвитку, нові можливості для бізнесу та тісні зв’язки з українською діаспорою. Я схильний завжди рухатись уперед та долати труднощі, отже почуваюся у процесі організації марафону як «у себе вдома».  Безумовно, що така подія вплине на мене позитивно, бо я відточую майстерність спілкування за політиками, дипломатами, спонсорами тощо, також набуваю певної спортивної форми.

Дружину прийшлось трохи вмовляти, але вона швидко зрозуміла для чого я це роблю, і не стала надто заперечувати, а натепер навіть допомагає у підготовці.

Мене не лякають непередбачувані обставини, в них я тільки набуваю досвіду, але я трохи боюсь байдужості  з боку людей до нашої події, адже ми не можемо передбачити реакцію людей, до яких приїжджатимемо. Ще мене дуже дратують плітки та негативні коментарі в соцмережах збоку «диванних військ» щодо нашої події, але усім рота не закриєш та не втлумачиш свою думку, а отже залишається просто змиритись із тим фактом.

Щастя- це коли в тебе є люди, які тебе люблять і яких любиш ти, і робота, яка є твоїм хобі.

Лілія Чемоданова

29 років

За фахом міжнародник-політолог (дипломат), працюе PR-менеджером в ІТ-компанії.

Найбільша пригода в житті – це… Піший похід другої категорії на Алтай, те, що перше спадає на думку.

Функції у команді – тримати контакт із пресою протягом пробігу, а також допомагати із організацією подій до і після пробігу. Планує долучусь наприкінці, надати допомогу у організації гарного фінішу.

«Вірю в те Кожна подорож та кожний новий день змінює людину. Сподіваюсь, що зміни будуть лише на краще.»

Родина ще не знають про подорож) планує розпрвісти постфактум. Хібащо про Алтай мама знала до, і то про всяк випадок. Бо така дика подорож доволі небезпечна.

Найбільший страх у подорожі- спека), погано переносить високі температури.

Щастя – прокидатись із мотивацією жити!

Коновал Сергій ( Сергій Норд)

25 років

за Освітою стоматолог, але в основному зараз працюю на телебачені відеооператором

Яка найбільша пригода ? Сказати конкретно за якусь пригоду не можу, тому що їх було декілька – поїздка на схід в зону АТО – одна суцільна пригода. Також похід Карпатами із м. Рахів до озера Синевір довжиною більш ніж 150 кілометрів (йшов сам) . Також соло поїздка у Румунію велосипедом із палаткою

Основна ціль змінити – хоч на капельку змінити життя України в кращу сторону

Очікую від подорожі масу нових вражень, надзвичайно великий багаж нового досвіду і всі зусилля котрі вкладе ціла команда зможе вплинути на Україну

Основна задача зйомка+ монтаж всіх подій котрі будуть відбуватись у поїздці , також відповідаю за дрон

Велоподорож, це надзвичайно новий досвід котрий пренесе колосальні зміни у моє життя, впевнений в тому, що по поверненю в Україну багато чого буде по інакшому. Але всі ці зміни – будуть лише на краще

Всі мої рідні дуже хвилюються, але підтримують мене – бо вважають це дуже важливою місією

Страху як такого немає, головне сісти на велосипед – і все, далі тільки у перед

Ціль життя – це прагнення змінити себе та світ на краще

Сергій Котик. 29 років. Закінчив НТУУ КПІ. Наразі займається відеовиробництвом. Найбільша пригода життя мабуть ще попереду – цілком ймовірно що це буде cycle trip ChumakWay to the North America 2018, від якого Сергій окрім романтики подорожі очікує немало досвіду в операторській роботі та безумовно монтажу, чим власне він і буде займатись у вільний від сідла час. Безумовно, підготовка до такого масштабної велоподорожі неможлива без підтримки коханих та друзів, яким Сергій завдячує за розуміння та час, витрачений на підготовку. Одним з головних факторів успішності велопробігу Чумацький Шлях в Північну Америку є не тільки час проведений в сідлі, а не менш гарний відпочинок та сон всієї команди, який треба поєднати не тільки з новими знайомствами, а й з відеовиробництвом під час велотріпу. Окрім власне велосипеду, обожнює українські Карпати, готувати, подорожі, дайвінг, греблю у човні, ліс (особливо навесні та восени), рибалку та піші прогулянки. Щастя для нього – це передусім спокій та затишок, який часом може знайти в першу чергу у нічного багаття та верхи на конях. Фанат китайського чаю.

Трокін Дмитро

37 років

За фахом вчитель фізики, працює інженер-технік

Найбільша пригода у житті- народженя доньки Варвари, яка є сенсом жжиття

Жагу до велосипеда відчув вже в 19 роів а зараз не уявляє життя без руху

Тольки на велосипеді відчуває життя по-справжньому, час між тренуваннями сприймається лише як очікування наступнї покатеньки.

Саме тому ця велоподорож лише необідність- тільки подорожуя велосипедом можна с впевненностю сказати что бачиш світ, коли

вдихнув кожен запах, відчуваєш кожен порив вітру, тим паче у команді однодумців

Найбільша денна подорож 400 км

Наздивування зустрів підтримку всіх членів родини та друзів, що надало ще більшої впевненості.

В команді- будє виконувати технічну підтримку.

Оля, 32 роки.
В підлітковому віці займалася танцями: ірландський степ та класичний балет з гастролями по всій Україні, після травми довелося залишити…
Протягом трьох років працювала в дитячому будинку сімейного типу і на данний момент являється наставницею в проекті «Одна Надія».
Їй завжди подобалися велосипеди, а чоловік вивів цю цікавість до велосипедної сфери на якісний рівень. Поїздки на велодні, найтрайди, пампи, виставки і все пов’язане з велотематикою стало звичною справою.
Для неї велопробіг «Чумацький шлях до Північної Америки» – це чергова сходинка розвитку, можливість подивитися світ та отримати безліч яскравих вражень.

У 2015 році закінчив медичний університет, факультет «лікувальна справа».

Протягом шкільних та студентських років  не полишав катання на велосипеді. Вперше відкрив для себе довгі дистанції у 15 років. Коли знову ж із батьком подолали на велосипедах «Турист» за 2 дні маршрут  Тернопіль-Бурштин-Тернопіль (240 км). Від того часу щороку дізнавався все більше і більше про веломарафони, бревети, флеші  і тому подібні велозаходи. Брав участь у великій кількості змагань серед  любителів у різних містах України (Львів, Тернопіль, Київ, Дніпропетровськ, Одеса), щорічно збільшуючи річний кілометраж (2015 рік – більше 7 тисяч кілометрів).

Неодноразово їздив бревети на 200, 300, 400 та 600 км. Особистий рекорд  – 400 км за трішки більше 17 годин. 2014 рік Національний флеш Кривий Ріг – Харків 367 км 24 год; 2015 рік Національний флеш Долина-Львів 375 км 24 год. На місцевих вело-змаганнях (м.Тернопіль) серед любителів займав перші місця.  Брав участь у мандрівках Тернопіль-Москва (1400 км за 14 днів, 2010 рік); Зарваниця (Тернопільська обл.) – Ченстохова (Польща) – Зарваниця (1400 км за 14 днів, 2015 рік). Також подорожував дорогами Польщі, Словаччини та Білорусії.

Велосипед є методом пошуку нових знайомств, відкриття нових горизонтів та вражень. Велосипед є невід’ємною частиною його життя.

Сім’я (кохана дружина, синочок і батьки) завжди підтримує Олександра, за що він їм дуже вдячний.

#ChumakWay2018 #BikeForPeace #cyclecanada #canadabikes #cycleus

Семак Максим – народився 31 липня 1988 р. в м. Києві в українській сім’ї. Корінний киянин. Маю кілька вищих технічних освіт. Працював інженером в міжнародному аеропорті “Київ” та за сумісництвом  в ГІС-компанії над створенням нової детальної мапи-довідника міста. Звільнився з обох робіт та поїхав на велопробіг “Українці в Європі” (11000 км за 100 днів через 16 країн зі Львову до Одеси через Лісабон). По поверненню з якого провів ще один велопробіг з Києва в Берегово (Закарпаття). Накатався. Влаштувався на роботу, з якої звільнився, щоби вирушити у велопробіг “Чумацький шлях в Північну Америку” (10000 км за 100 днів від Тихого до Атлантичного океану через США та Канаду). Повернувся на поепередньо звільнену роботу.

З 16 років почав займатись автономними гірськими велопоходами. Підкорив найвищі вершини Криму та Карпат,

мандрував в непрохідних бескидах, там де велосипед взагалі був зайвим атрибутом для походу.

Подорожував мальовничими шляхами Сумщини й Чернігівщини,

в останню мить відкрив для себе нові горизонти ще нашого, східно-степового Криму,

розвідував безлюдний острів Джарилгач,

долав биті шляхи південної Бессарабії вздовж Чорноморського узбережжя,

насолоджувався «дзеркальними хайвеями» Білорусі.

Загалом, для мене подорож асоціюється в першу чергу із веломандрівкою, що дозволяє зазирнути у найвіддаленіші та труднодоступні місця. Ну і звісно велосипед – це фан, нові враження, нові знайомства!

Також хоббі – гірські лижі на улюбленому Драгобраті.

Є переможцем конкурсу звітів велопоходів 2014 року на головному міському велофорумі.

Приймав участь в творенні Революції Гідності – відвідував віче, привозив необхідні речі, їжу. Виїздив вночі на патрулювання свого району, знову ж таки на велосипеді,

коли почали палити наші автомобілі щоночі, на яких привозили підмогу на Майдан. Пам’ятаю й Помаранчеву революцію, ще за перших студентських часів, атмосферу згуртованості, доброзичливості й підтримки. Саме там вперше відчув дух патріотизму.

У його списку досягнень: сходження на найвищі точки 4-х континентів: Ельбрус 5621м (Європа), Кіліманджаро 5895м (Африка), пік Костюшко 2228м (Австралія) і поодинці Аконкагуа 6962м (Південна Америка) та інші.

З морських подорожей в послужному списку можна відзначити: участь у навколосвітньому плаванні на копії древньослов’янської ладії «Русич», одиночний похід на надувній гребній байдарці по безлюдним Філіппінським островам, а також на рибальському каное по островам Індонезії