Канал ІНТБ Тернопіль, передача «Про важливе»

– Сьогодні у нас в гостях співорганізатор велопробігу “Чумацький шлях в Америку” Андрій Підгурський. Розпочнемо розмову з розповіді про цей велопробіг. Як виникла ідея його проведення? Розкажіть будь-ласка більше.

– Це другий наш великий захід, ідейним натхненником якого є Констянтин Самчук, в минулому ветеран АТО. Це благодійний захід. Минулого року, коли ми їхали по Європі 11 000 км, нам вдалось зібрати близько 250 000 гривень для постраждалих у війні на Сході України. Наш захід відзначив Національний реєстр рекордів України.

Наступного року ми плануємо їхати по Америці, тобто Сполучені Штати та Канада. Також близько 10 000 км. Це 19 американських штатів + 6 провінцій Канади. Наразі, маршрут уточнюється, можливі зміни, ретельно з переліком можна ознайомитись на сторінці.  В нас дуже різна команда, є як і велолюбителі-аматори, так і ветерани АТО, волонтери тощо.

– Яким чином збираєте гроші на допомогу бійцям АТО?

– В минулому році в різних містах Європи зустрічала і допомогала, підтримуючи, місцева українська громада. Це надзвичайно чудові люди, яким ми дуже вдячні. Допомога була як фінансова, так були і фірми-партнери. Вся допомога пішла адресно, є і звіт, і документи про передачу коштів.

– Коли плануєте стартувати велопробіг?

– Це мабуть буде кінець травня наступного року. Перш за все нам необхідно дістатися до Америки. Це буде переліт. Розпочнем ми свій шлях з Лос-Анжелесу і закінчимо в Вашингтоні, тобто в столиці.

– Відомо, що ви також охопите міста Канади.

– Звичайно! Тобто Торонто і Ванкувер, багато інших міст. У нас північний маршрут, тобто не багато південних штатів. Звичайно, що Канада – велика громада, найбільша українська діаспорта в світі там знаходиться. То ми не могли оминути Канада, там нас чекають.

– Скільки учасників і хто ці люди?

– Учасників близько десяти. Не кожен може три з половиною місяці в дорозі собі дозволити. Частина нашої команди минулорічної нажаль не може взяти участь оскільки мають роботу. Також треба взяти до уваги сім’ї. Це важко. Важко відірватися на довгий час. Ось. Але на данним момент маємо 10 чоловік. Це знову ж таки, повторюсь, різна команда. Того року це була виключно чоловіча команда. Цього року в нас двоє дівчат.

– Яким чином можна зголошуватись? Чи може приєднатися будь-хто?

– Думаю, приєднатися може кожен звичайно, необхідно заповнити анкету. Ми цілою командою узгоджуємо кожну кандидатуру. Зауважте, що на початку звучить досить спокусливо, ну знаєте і подорож така, але насправді це дуже велика відповідальність і великий обсяг роботи. Майте на увазі: від 8 до 10 годин в сідлі. Тобто ми їдемо стільки часу скільки люди сидять в офісах. Це також по суті є робота – це досить важко. Досить рано встаємо відповідно, о четвертій, четвертій тридцять ранку… Щоб, відповідно, встигнути в найтеплішу пори, тобто частину дня. Найгарячішу пору дня, як наприклад в Іспанії, ми проїзджали в кінці щоденного відрізку. Тобто рано вставали і в 12-14 вже закінчували. Температура асфальту доходила до 56 градусів. І так практично 30 днів – місяць приблизно ми провели в Іспанії. Тобто ви самі розумієте. Окрім цього кожен з нас бере участь в організації, кожен виконує свою частину роботи. Це великий обсяг роботи по залученню спонсорів, партнерів. Звичайно такий велопробіг має значний бюджет. Це також багато організаційних питаннь. Треба рахуватися з тим, що кожен відповідає за свою частину роботи, бюджету і так далі. Це є досить відповідальний захід. Кожен бере в ньому участь – від початку і до кінця.

– Як ви відпочиватимете під час велопробігу? Як харчуватиметесь? Де спатиметем?

– Костя досвідчений мандрівник. Він підкорював вершини гірські на різних континентах, приймав участь в команді древньоруського судна – лад’ї. Я також подорожую досить давно – певний досвід є. Ми працюєм над планом заздалегідь звичайно, але насправді під час дороги є речі непередбачувані… Ми готові в принципі до усього. Наприклад, минулого року ми спали не тільки в отелях, чи у громади десь на помешканні, а ми спали і в лісі, і в полі. По різному було. Були деякі речі дещо екстремальні.

– Ви плануєте представити в Америці українські проекти? Що це? Розкажіть більше.

– Ми зараз працюємо з різними стартапами українськими, айті компаніями і взагалі з людьми які роблять інноваційні речі. Хочемо показати Україну саме з цієї сторони. Тобто їдемо не тільки з благодійною метою, а хочемо показати що ми щось. Тобто у нас є талановиті люди, в нас талановите суспільство і показати, що Україна також інноваційна країна, інноваційні люди, в яких варто інвестувати. Дійсно, хочемо залучити більше інвестицій з Америки в нашу країну. Потрібно, щось показати їм.

– Які результати приніс минулий велопробіг “Українці в Європі”?

– Так, минулго року у нас відбувся велопробіг саме по Європі. Результати позитивні. Нам вдалося, як я вже сказав, залучити і надати допомогу для сімей, які цього потребували. З іншого боку, ми також працювали минулого року над іміджем. В кінці нашого велопробігу ми завершували в Одесі. Нас відзначило Міністерство закордонних справ України за покращення іміджу України. Це також нам надає натхнення. Але перш за все ми це робимо для людей, без сумнівів. Ми, українці, можемо набагато більше ніж від нас очікують.

– Яка різниця між велопробігом в Америці та в Європі?

– Звичайно він буде відрізнятися. Зовсім інші умови. Не 16 країн як ми тоді їхали. Інші природні умови, робота з громадою буде трошки інша. А тут вже в рамках двох країн. Звичайно також будуть інші малопомітні деталі. Європа ментально інша, різні суспільства. Кожна країна в Європі зовсім інакша. Зустрічі з місцевими громадами – це новий досвід, дуже багато було речей позитивних, які нас здивували.

– Розкажіть детальніше! Які країни відвідали? Цікаві моменти, казуси, деталі – чим можете поділитися?

– Неймовірно багато моментів! Досить тепло згадую нашу українську громаду в різних місцях. Люди просто неймовірно заряджені енергією! Вони дуже хочуть допомогти! І хоча у нас в країні не всі так думають, але це справді патріоти. Люди дуже активні, надають широку допомогу. Це і реабілітація воїнів війни на Сході, на яку вони їх приймають до себе.

 Про казуси. Також тепло згадую місто Канни, тобто там де Каннський кінофестиваль, там була велодоріжка, яка створювала не комфорт, а навпаки навіть небезпеку для руху. Там була ситуація коли я банально влетів в автомобіль, вибивши бокове скло навіть. В кінці кінців вилетів на проїзжу частину. Чудом нічого страшного не трапилося. Була і поліція, і швидка. Звичайно велосипед прийшлось ремонтувати, але госпіталізації не було, все закінчилось страховою. Все відбулось досить кумедно.

– Розкажіть скільки часу ви плануєте витратити на цей велопробіг?

– Плануємо подолати 10 000 км за 3 місяці. Торік теж планували 10 000, але проїхали 11 000 км. Треба розуміти що існує низка речей, які вносять коррективи в маршрут це нормально. тобто є події, люди, громада. в реальності на місці, все це вносить свої коррективи. створити маршрут по карті по карті досить легко на карті це нанесено одним чином, на місцевості визначається, що це набагато складніше і так далі. Тобто це все дещо еластично.

– Потрапити в США складніше ніж до Європи. Візи. Яким чином відкриватимете?

– Політична ситуація, загроза терактів, тощо дійсно призводить до загострення видачі віз в Америку. Тут ми сподіваємося на підтримку і співпрацюємо з Міністерством закордонних справ України. Наш велопробіг відбувається під їх патронатом. Очікуємо на допомогу, оскільки мета спортивно-благодійна. Ми не несемо загрози для американського суспільства Несемо багато корисної інформації.